Який пластик найкраще підходить для контакту з харчовими продуктами? Комплексний аналіз PP, PE та сертифікатів FDA/ЄС

Безпечність матеріалу, який безпосередньо контактує з харчовими продуктами, – одне з найголовніших питань у всьому ланцюжку виробництва та логістики. З погляду законодавства й токсикологічного ризику, два матеріали мають найкращі показники безпечності: поліпропілен (PP) і поліетилен високої щільності (HDPE). Саме тому, а також завдяки їхній унікальній функціональності, ці полімери широко використовуються в упаковках для харчових продуктів – від відер, контейнерів і кришок до транспортно-складських систем.

Одним із виробників, що спеціалізується на виготовленні пластикових відер із безпечних мономатеріалів PP та HDPE, є компанія Plast-Box , яка постачає продукцію для харчової та промислової галузі.

PP і HDPE – чому варто обирати саме ці матеріали?

Лідерами серед синтетичних матеріалів, що застосовуються для виготовлення харчової тари, вважаються PP (поліпропілен) і HDPE (поліетилен високої щільності). Обидва ці матеріали – мономатеріальні, нетоксичні, на 100% придатні до перероблення та повністю відповідають суворим нормам ЄС і FDA.

Поліпропілен вирізняється дуже високою хімічною та термічною стійкістю. Він не вступає в реакцію з продуктами, не вбирає запахи й не виділяє шкідливих речовин. Цей матеріал ідеально підходить для упаковки жирних, кислих продуктів, а також тих, що призначені для нагрівання.

Поліетилен високої щільності (HDPE) цінується за стабільність і надзвичайно низьку міграцію молекул. Це універсальний матеріал, який використовують як для рідких, так і для сипких харчових продуктів – від молочної продукції до різних харчових сумішей.

Норми законодавства – ЄС і FDA

Матеріали, що мають контакт із харчовими продуктами, повинні відповідати вимогам, визначеним у спеціальних нормативних актах. Варто розуміти чинні норми, щоб усвідомити, наскільки високі стандарти встановлено в цій сфері. Дозвіл на контакт із харчовими продуктами вимагає відповідності матеріалу таким документам:

• Регламент (ЄС) № 1935/2004 – основний акт Євросоюзу, який вимагає, щоб матеріал не виділяв речовини в кількостях, небезпечних для здоров’я, і не змінював склад харчового продукту.
• Регламент (ЄС) № 10/2011 – детальний перелік мономерів і добавок, дозволених у ЄС для виробництва пластмас, разом із граничними рівнями міграції (SML).
• FDA (Title 21 CFR) – американські норми, що визначають матеріали й речовини, дозволені для контакту з харчовими продуктами на ринку США.

Що означає сертифікат? Символ келиха й виделки (DoC)

Найвідомішим маркуванням на упаковках є символ келиха та виделки. Він підтверджує, що матеріал пройшов перевірку на міграцію речовин у їжу й допущений до контакту з нею. Такі упаковки відповідають вимогам законодавства ЄС. Другим важливим документом є декларація відповідності (DoC – Declaration of Conformity). Це офіційна заява виробника, яка підтверджує відповідність конкретним нормам ЄС або FDA та факт проведення міграційних випробувань. Цей документ повинен бути доступний за запитом для клієнтів у сегменті B2B.